Уроки за
творчістю Т.Г.Шевченка
9 клас 12-річна школа
Урок 1 Т.Г.Шевченко
Тема: Національна
проблематика у творчості Т.Шевченка періоду «Трьох літ». «Кавказ»
Мета: вміти коментувати
фрагменти поеми, визначати епізоди з ліричними, іронічними, інвективним забарвленнями.
Вміти пояснювати узагальнену ідею твору.
Виховувати почуття солідарності з
боротьбою народів за визволення від гніту. Формування світоглядних переконань
неприйняття насильства, осуду загарбницьких воєн.
Обладнання: асоціативні
ланцюжки, «Кобзар», ілюстрації до твору, схематичні уяви, таблиця, портрет
письменника.
Епіграф: Не скує душі живої і слова живого.
Т.Шевченко
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ
На основі епіграфа
ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
По чотирнадцятьох
літах розлука з батьківщиною здійснюється віддавна наболіла мрія Шевченка, і
весну 1843 року він, уже славнозвісний автор «Кобзаря» й «Гайдамаків»,
зустрічає «на нашій не своїй землі». Найяскравіший період цього процесу, що
його початки вже відчулися раніше («Іван Підкова», «До Основ’яненка»), цілком
виразно припадає в житті саме на 1843-45 роки, себто на той період його
творчості, що з нього залишився затишок, за титулований поетом «Три літа». Ці
три літа були, безперечно, зенітом поетичної творчості національного генія. Її
попередили роки шукань, самотніх мук і вагань, роки висвободження від, може, й
нетривких, але натуральних у звільненого чужими людьми юнака, – ілюзій. Виїзд
на батьківщину розширює коло петербурзького життя, а зустріч з українською
дійсністю розв’язує вагання і хутко кристалізує віддавна наболілі й вже готові
до сформулювання думки та ідеї.
Перехід од
«кобзарської» молодості до сурової мужності, до гіркого досвіду зрілого віку
Шевченко означив ліричним вступом до циклу «Трьох літ»:
Невеликії три літа
Марно пролетіли, –
А багато в моїй хаті
Лиха наробили…
Висушили чадом-димом
Тії добрі сльози,
Що лилися з Катрусею
В московській дорозі.
І я прозрівати
Став потроху…
Кругом мене, де не гляну,
Не люди, а змії…
І засохли мої сльози,
Сльози молодії.
І тепер я розбитеє
Серце ядом гою,
І не плачу й не співаю,
А вию совою.
Сова –
символ туги, мудрості, гніву.
Геніальний
поет, прозріваючи крізь миколаївський режим, вічну істоту кожної Росії, пророче
ствердить, що його «дума-пісня» –
Упаде колись на землю,
І притчею стане
Розпинателем народнім,
Гредущим тиранам.
У
«Кавказі», як ніхто перед ним і після нього, розкриває механізм імперії і дає
геніальний аналіз психології російського імперіалізму: «нам тільки сакля очі
коле: чого вона стоїть у вас, не нами дана?»
Крім
ідеологічного прозріння кінцевим було «стати людьми», внутрішнім моральним
подвигом стопити «людей» в «громаду», «вміти панувати».
Який же
«людський матеріал побачив поет на батьківщині?»
«Ти
смієшся, а я плачу» – пише в посланії до Гоголя
Шевченко.
Цей «плач»,
пройшовши крізь полум’я гніву, тужавіє, обертається в крицю національної зброї,
проходить по Україні очищальною грозою, тамує процес національного розкладу,
спалює суспільний непотріб, відділює мертве від живого і стоплює благодаттю
любові тих, що «схаменулися» і «стали людьми» в зародок органічної ієрархії
нації.
Так
започаткував Шевченко в «Трьох літах» нову добу української історії, новий
історично-національний процес, що триває з перервами вже біля віку, потужніючи
з кожним десятиліттям.
– Що ви знаєте про російсько-чеченську війну
середини 90-х років ХХ ст.? Який висновок можна зробити?
– Як у цій ситуації мають поводитися народ
України та її уряд?
2. Акваріум. Групи учнів по черзі розповідають за
планом.
План
1.
«Кавказ» – твір, присвячений другові
поета, Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі. Джерела поеми.
2.
Ідейно-художній зміст. Образи.
Проголошення ідеї торжества свободи над насильством.
3.
Засудження поетом загарбницьких війн.
4.
Невмирущий образ Прометея – символ
незламного духу волелюбних народів.
– Хто з відомих людей звертались до образу
Прометея?
(Давньогрецький
поет Есхіл, П.Б.Шеллі у драмі «Визволений Прометей», Дж.Г.Байрон у вірші
«Прометей», М.Ломоносов у рос.літературі, М.Огарьов, І.Котляревський в «Енеїді»)
Прометей
|
· борець за свободу
· захисник народу
· сила народу
· могутність
· нескореність
· незламність
· запорука непокорності
· титан
· воля
· обурення і гнів
· народ
· світовий образ
|
3. Коментування виразів із
поеми «Кавказ»
«… правда наша п’яна спить». (Спільність долі всіх народів)
«Лягло костьми людей муштрованих
чимало…»
«Усі ми в золоті і голі»
«Довелось запить з московської чаші московську отруту»
4. Панорама афоризмів, їх
пояснення»
«Борітеся – поборете!»
«Розбиває, та не вип’є живущої крові»
«Не вмирає душа наша, не вмирає воля» (Гімн нездоланності народів)
«Кати знущаються над нами, а правда наша п’яна спить»
«До нас в науку!»
«Ви любите на братові шкуру, а не душу»
«Од молдованина до фінна на всіх язиках все мовчить, бо благоденствує!»
«Не скує душі живої і слова живого»
5. «Мозковий штурм» після
перегляду сторінок підручника
Тема – показ та викриття загарбницької
політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої
дворянської моралі.
Ідея – співчуття поневоленим, схвалення
патріотичної, мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу.
Проблематика
Ø Співчуття поневоленим
Ø Патріотична боротьба
Ø Утвердження безсмертя народу
Ø Об’єднання народів
Мотиви
|
незламності
непереможності
віри в перемогу
|
Жанр – сатирична
поема з елементами лірики та героїки
6. Теорія літератури
Сатирична поема – твори викривального змісту, в яких
різко висміяні реакційні, потворні явища в суспільному житті або риси характеру
людей.
7. Завдання за групами. Визначити епізоди
Ліричні
|
Іронічні
|
Інвективні
|
|
За горами гори, хмарою
повиті,
Засіяні горем, кровію помиті
|
А правда наша п’яна спить
|
Встане правда!
Встане
воля!
|
|
Ляжем Боже, утомлені? І нам даси жити!
|
А поки що течуть ріки!
Кровавії ріки!
|
||
Хортам, і гончим, і
псарем,
І нашим батюшкам царям
Слава!
|
Борітеся – поборете,
Вам Бог помагає!
|
||
До нас в науку! Ми
навчим,
Почому хліб і сіль почім!
|
Ніхто й не возьме за своє,
Не поведе тебе в
кайданах.
|
||
От бачите, які у нас
Сидять на небі!
|
Ми настояні християне,
Ми малим ситі!... А зате...
|
||
В нас дери,
Дери та дай,
І просто в рай…
|
Щоб братню кров полити,
просять..
І потім в дар…
приносять… вкрадений покров.
|
||
І тебе загнали
Не за Україну…
|
8. Схематична уява
символічних образів поеми
Схема 1. Сонце
Орел
Хмара
Горе
Кров
Сльози
Схема 2. Гори
Орел
Гончі Хорти
війна кров псарі
горе – народ
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
1. Виділіть рядки тексту, де
поет із сарказмом вихваляє загарбників та їхні жертви, виявіть підтекст цих
рядків.
2. Прочитайте строфоїди, що
починаються словами «Чурек і Скаля – все твоє…» та «За кого ж ти розіп’явся…».
Засобами виразного читання передайте лицемірство й підступництво самодержавства
та його оспівувачів, а також ставлення Шевченка до них.
3. Чому Шевченко звернувся до
загарбницької політики Росії?
Заключне слово вчителя
Отже,
поема «Кавказ» є одним із кращих зразків політичної сатири на царизм колишньої
Росії. Поема була прямим закликом до боротьби всіх поневолених народів, у тому
числі й України, яка на той час входила до складу Російської імперії. Шевченко
яскраво показав, що війну вів не народ, а царизм.
Поема
«Кавказ» – це…
– зразок політичної сатири;
– прямий заклик до боротьби;
– показ, що війну вів не народ, а царизм;
– громадянський подвиг Шевченка;
– тривожна пісня поневолення;
– революційний оптимізм автора.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Скласти цитатний план
поеми.
2. Вивчити афоризми
напам’ять.
3. Прочитати «Чигрине,
Чигрине», «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові…»
Література
1. Усі твори. Київ «Майстер-клас», 2007-2008
рр.
2. Олександр Бандура «Українська література,
9 клас», Київ «Освіта», 1998 р.
3. Борис Степанишин «Українська література, 9
клас», Київ «Школяр» 2001 р.
9 клас 12-річна школа
Урок 2 Т.Г.Шевченко
Тема: Роздуми
про минуле й майбутнє України.
«Чигрине,
Чигрине», «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові»
Мета: вміти співвіднести містерійні образи твору з історичними реалями.
Пояснити суворість авторської позиції щодо найменших відступів від почуття національної
єдності. Розкрити символічний образ «великого льоху».
Виховувати почуття безкомпромісності у
ставленні до гнобителів нації.
Розвивати естетичні сприйняття явищ
мистецтва.
Обладнання: Т.Шевченко
«Дари в Чигирині 1649 року», «Смерть Богдана Хмельницького» (1836-1837) –
репродукції картин; підручник, «Кобзар», портрет письменника
Епіграф: Ми є нащадки гнівного Тараса,
Його
терни торкнулись наших тіл.
Народ
возвести в націю – не в расу,
Огненим
слово Велетень хотів…
Микола Побелян
м.
Харків