Уроки за творчістю Т.Г.Шевченка

Уроки за творчістю Т.Г.Шевченка

9 клас 12-річна школа

Урок 1            Т.Г.Шевченко

Тема:                  Національна проблематика у творчості Т.Шевченка періоду «Трьох літ». «Кавказ»

Мета:                  вміти коментувати фрагменти поеми, визначати епізоди з ліричними, іронічними, інвективним забарвленнями. Вміти пояснювати узагальнену ідею твору.

                            Виховувати почуття солідарності з боротьбою народів за визволення від гніту. Формування світоглядних переконань неприйняття насильства, осуду загарбницьких воєн.

Обладнання:     асоціативні ланцюжки, «Кобзар», ілюстрації до твору, схематичні уяви, таблиця, портрет письменника.

Епіграф:                                                  Не скує душі живої і слова живого.

Т.Шевченко

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

         На основі епіграфа

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

По чотирнадцятьох літах розлука з батьківщиною здійснюється віддавна наболіла мрія Шевченка, і весну 1843 року він, уже славнозвісний автор «Кобзаря» й «Гайдамаків», зустрічає «на нашій не своїй землі». Найяскравіший період цього процесу, що його початки вже відчулися раніше («Іван Підкова», «До Основ’яненка»), цілком виразно припадає в житті саме на 1843-45 роки, себто на той період його творчості, що з нього залишився затишок, за титулований поетом «Три літа». Ці три літа були, безперечно, зенітом поетичної творчості національного генія. Її попередили роки шукань, самотніх мук і вагань, роки висвободження від, може, й нетривких, але натуральних у звільненого чужими людьми юнака, – ілюзій. Виїзд на батьківщину розширює коло петербурзького життя, а зустріч з українською дійсністю розв’язує вагання і хутко кристалізує віддавна наболілі й вже готові до сформулювання думки та ідеї.

Перехід од «кобзарської» молодості до сурової мужності, до гіркого досвіду зрілого віку Шевченко означив ліричним вступом до циклу «Трьох літ»:

Невеликії три літа

Марно пролетіли, –

А багато в моїй хаті

Лиха наробили…

Висушили чадом-димом

Тії добрі сльози,

Що лилися з Катрусею

В московській дорозі.

І я прозрівати

Став потроху…

Кругом мене, де не гляну,

Не люди, а змії…

І засохли мої сльози,

Сльози молодії.

І тепер я розбитеє

Серце ядом гою,

І не плачу й не співаю,

А вию совою.

Сова – символ туги, мудрості, гніву.

Геніальний поет, прозріваючи крізь миколаївський режим, вічну істоту кожної Росії, пророче ствердить, що його «дума-пісня» –

Упаде колись на землю,

І притчею стане

Розпинателем народнім,

Гредущим тиранам.

У «Кавказі», як ніхто перед ним і після нього, розкриває механізм імперії і дає геніальний аналіз психології російського імперіалізму: «нам тільки сакля очі коле: чого вона стоїть у вас, не нами дана?»

Крім ідеологічного прозріння кінцевим було «стати людьми», внутрішнім моральним подвигом стопити «людей» в «громаду», «вміти панувати».

Який же «людський матеріал побачив поет на батьківщині?»

«Ти смієшся, а я плачу» – пише в посланії до Гоголя  Шевченко.

Цей «плач», пройшовши крізь полум’я гніву, тужавіє, обертається в крицю національної зброї, проходить по Україні очищальною грозою, тамує процес національного розкладу, спалює суспільний непотріб, відділює мертве від живого і стоплює благодаттю любові тих, що «схаменулися» і «стали людьми» в зародок органічної ієрархії нації.

Так започаткував Шевченко в «Трьох літах» нову добу української історії, новий історично-національний процес, що триває з перервами вже біля віку, потужніючи з кожним десятиліттям.

–     Що ви знаєте про російсько-чеченську війну середини 90-х років ХХ ст.? Який висновок можна зробити?

–     Як у цій ситуації мають поводитися народ України та її уряд?

2. Акваріум. Групи учнів по черзі розповідають за планом.

План

1.     «Кавказ» – твір, присвячений другові поета, Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі. Джерела поеми.

2.     Ідейно-художній зміст. Образи. Проголошення ідеї торжества свободи над насильством.

3.     Засудження поетом загарбницьких війн.

4.     Невмирущий образ Прометея – символ незламного духу волелюбних народів.

– Хто з відомих людей звертались до образу Прометея?

(Давньогрецький поет Есхіл, П.Б.Шеллі у драмі «Визволений Прометей», Дж.Г.Байрон у вірші «Прометей», М.Ломоносов у рос.літературі, М.Огарьов, І.Котляревський в «Енеїді»)

Прометей

·     борець за свободу ·     захисник народу ·     сила народу ·     могутність ·     нескореність ·     незламність ·     запорука непокорності ·     титан ·     воля ·     обурення і гнів ·     народ ·     світовий образ

3. Коментування виразів із поеми «Кавказ»

         «… правда наша п’яна спить». (Спільність долі всіх народів)

         «Лягло костьми  людей муштрованих чимало…»

         «Усі ми в золоті і голі»

         «Довелось запить з московської чаші московську отруту»

4. Панорама афоризмів, їх пояснення»

«Борітеся – поборете!»

«Розбиває, та не вип’є живущої крові»

«Не вмирає душа наша, не вмирає воля» (Гімн нездоланності народів)

«Кати знущаються над нами, а правда наша п’яна спить»

«До нас в науку!»

«Ви любите на братові шкуру, а не душу»

«Од молдованина до фінна на всіх язиках все мовчить, бо благоденствує!»

«Не скує душі живої і слова живого»

5. «Мозковий штурм» після перегляду сторінок підручника

Тема           – показ та викриття загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі.

Ідея            – співчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу.

         Проблематика

Ø   Співчуття поневоленим

Ø   Патріотична боротьба

Ø   Утвердження безсмертя народу

Ø   Об’єднання народів

Мотиви

незламності непереможності віри в перемогу

         Жанр          – сатирична поема з елементами лірики та героїки

6. Теорія літератури

Сатирична поема         – твори викривального змісту, в яких різко висміяні реакційні, потворні явища в суспільному житті або риси характеру людей.

7. Завдання за групами. Визначити епізоди

Ліричні	Іронічні	Інвективні
За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію помиті	А правда наша п’яна спить	Встане правда! Встане  воля!
	Ляжем Боже, утомлені? І нам даси жити!	А поки що течуть ріки! Кровавії ріки!
	Хортам, і гончим, і псарем, І нашим батюшкам царям Слава!	Борітеся – поборете, Вам Бог помагає!
	До нас в науку! Ми навчим, Почому хліб і сіль почім!	Ніхто й не возьме за своє, Не поведе тебе в кайданах.
	От бачите, які у нас Сидять на небі!	Ми настояні християне, Ми малим ситі!... А зате...
	В нас дери, Дери та дай, І просто в рай…	Щоб братню кров полити, просять.. І потім в дар… приносять… вкрадений покров.
		І тебе загнали Не за Україну…

8. Схематична уява символічних образів поеми

Схема 1. Сонце

 

                                                          Орел

                                                                           Хмара                

                                                                              Горе

                           

                               Кров      

                                        

                                          Сльози

Схема 2. Гори

Орел

 

                  

                                 Гончі                                 Хорти

               війна                                          кров                                     псарі

горе – народ

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

         1. Виділіть рядки тексту, де поет із сарказмом вихваляє загарбників та їхні жертви, виявіть підтекст цих рядків.

         2. Прочитайте строфоїди, що починаються словами «Чурек і Скаля – все твоє…» та «За кого ж ти розіп’явся…». Засобами виразного читання передайте лицемірство й підступництво самодержавства та його оспівувачів, а також ставлення Шевченка до них.

         3. Чому Шевченко звернувся до загарбницької політики Росії?

Заключне слово вчителя

Отже, поема «Кавказ» є одним із кращих зразків політичної сатири на царизм колишньої Росії. Поема була прямим закликом до боротьби всіх поневолених народів, у тому числі й України, яка на той час входила до складу Російської імперії. Шевченко яскраво показав, що війну вів не народ, а царизм.

Поема «Кавказ» – це…

–     зразок політичної сатири;

–     прямий заклик до боротьби;

–     показ, що війну вів не народ, а царизм;

–     громадянський подвиг Шевченка;

–     тривожна пісня поневолення;

–     революційний оптимізм автора.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

         1. Скласти цитатний план поеми.

         2. Вивчити афоризми напам’ять.

         3. Прочитати «Чигрине, Чигрине», «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові…»

Література

1.     Усі твори. Київ «Майстер-клас», 2007-2008 рр.

2.     Олександр Бандура «Українська література, 9 клас», Київ «Освіта», 1998 р.

3.     Борис Степанишин «Українська література, 9 клас», Київ «Школяр» 2001 р.

9 клас 12-річна школа

Урок 2            Т.Г.Шевченко

Тема:                  Роздуми про минуле й майбутнє України.

                            «Чигрине, Чигрине», «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові»

Мета:                  вміти співвіднести  містерійні образи твору з історичними реалями. Пояснити суворість авторської позиції щодо найменших відступів від почуття національної єдності. Розкрити символічний образ «великого льоху».

                            Виховувати почуття безкомпромісності у ставленні до гнобителів нації.

Розвивати естетичні сприйняття явищ мистецтва.

Обладнання:     Т.Шевченко «Дари в Чигирині 1649 року», «Смерть Богдана Хмельницького» (1836-1837) – репродукції картин; підручник, «Кобзар», портрет письменника

Епіграф:                                            Ми є нащадки гнівного Тараса,

Його терни торкнулись наших тіл.  

Народ возвести в націю – не в расу,    

Огненим слово Велетень хотів…                 

Микола Побелян

     м. Харків
  
     

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. Визначення емоційної готовності до уроку з допомогою усмішки

2. Перевірка готовності учнів до уроку

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бліц-опитування

1.     Розповісти про національну проблематику у творчості періоду «Трьох літ» (що запам’яталося з попереднього уроку)

2.     З якою метою Шевченко використовує в поемі «Кавказ» образ Прометея?

3.     Чи втратив він актуальність у наш час? Довести свою думку.

4.     Розповідь афоризмів напам’ять.

5.     Читання цитатного плану поеми «Кавказ».

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Метод «Акваріум»

1. Слово мистецтвознавцям

         Розгляд портрета, репродукції картин письменника

Розпочати хотілось ось про що…

У своїх спогадах Усков описує зовнішність Тараса Григоровича, коли він мав 39 років.

«На зріст був середній, кремезний, трохи вайлуватий, навіть незграбний. Обличчя відкрите, добродушне, високе чоло з великою лисиною, що надавало йому солідного вигляду; рухи неквапливі, голос приємний, говорив чудово, плавно…»

Показ малюнків Т.Г.Шевченка

Малюнок «Смерть Богдана Хмельницького» Шевченка, виконаний 1836-37 в Петербурзі. На звороті олівцем рукою сина Ю.Б.Залеського – Д.Залеського написано, що цей малюнок Шевченка колишній власник К.Свідзінський за кілька днів до смерті надіслав Б.Залеському. На малюнку зображено епізод, який міг бути відомий Шевченкові з історії, літератури і народної думи, – Богдан перед смертю передає своєму синові Юрію гетьманську булаву. В 1942-43 художник виконав три ескізи цієї композиції олівцем. Рисунок: і ескізи зберігаються в ДМШ.

2. Слово «історикознавцям»

Творчість  Шевченка, його страдницька доля багатьом людям були вже відомі. Прибувши до Москви на початку березня, гостював півмісяця у Щепкіна, поповнив колишні знайомства, зустрічався з новими людьми. «Чигрин, Чигрин» був  написаний 19 березня 1844 року в Москві, коли поет повертався з України до Петербурга, автограф в альбомі «Три літа».

Присвята Щепкіну.

Ця поезія є відображенням думок і почувань Шевченка часів його першої подорожі по Україні, зокрема до Чигирина в 1843 році.

Чигирин – козацька столиця, «слава убогих руїн». У візії минулого України Чигирин займає особливе місце, бо він зве його святим і бачить столицею, тобто державою.

Ось як описували це місто «Киевские губернские ведомости» (№ 9, 1 березня  1846 р.):

«Нинішній Чигирин не можна назвати містом; це село з усякого погляду : лише кілька єврейських та чиновницьких будинків та кам’яна будівля присутственних місць нагадують місто. Інші частини міста становлять вузенькі криві вулички з плетеними тинами і маленькими хатками під солом’яними стріхами… Від старовинного замку вцілів залишок стіни». 

3. Слово «літературознавцям»

а) читання вірша «Чигирине, Чигирине»

         – Яким бачить місто Шевченко?

(Як  залишки «убогих руїн», тому «згадаєш – заплачеш. Ну хоч глянеш на Чигирин колись-то козачий».

Бачить кажана, що летить через базар, чує на вигоні сова завиває, але людей немає, бо всі пішли на збірку гайдамаків; старчем  малосивим. Могили бачаться і відверто декламуються як «твоя слава», тобто Чигирина)

Завдання. Поясніть

За що боролись ми з ляхами

За що ж ми різались з ордами?

За що скородили списами

Московські ребра?? Засівали,

І рудою поливали,

І шаблями скородили.

Що ж на ниві уродилось??!

Уродила рута… рута…

Волі нашої отрута…

Роздуми учнів

Маємо розкладку ворогів України: ляхи, татари, москалі;саме в боротьбі з ними і вродилася ота «волі нашої отрута». Повернення тієї волі – це встановлення «святої правди на землі». Чигирин тут не славиться, а гудиться як козацька столиця, бо саме він «проспав єси степи, ліси і всю Україну», тому відродження «правди безталанної» поет дерзновенно кладе на себе, бо вважає, що Батьківщину може врятувати тільки Слово.

Саме на цій основі твориться образ духовного ратая, який вістить: «Може, викую я з цього до старого плуга новий леміш і чересло». На зоряному полів поет  хоче посіяти свої «щирі сльози» і сподівається, що там зійдуть й виростуть «ножі обоюдні», які розпахають «гниле серце, трудне» і замінять стару кров, «сукрувату» на живу козацьку, чисту і святу. Отже, прийде воскресіння. Поки що і Чигирин, і гетьман мають спати «поки встане правда на сім світі».

б) читання поеми «Великий льох»

         – Що символізує назва?

Льох           –  резиденція будівничого нашої держави, похованого разом з його останками і саму ідею незалежності.

         – Яка за жанром поема?      

(Містерія. Поема поєднує в собі ознаки двох родів літератури – лірики й епосу)

* Словничок літературознавчих термінів

Містерія    – жанр західноєвропейського релігійного театру XIV-XVI століття, в основу якого покладено біблійні сюжети. Він грецького – таємниця, таїнство; містичні образи предчасно померлих людей.

Відтворення картин, які виникли в уяві під час слухання поеми

         – Назвіть тему та ідею твору.

Тема –       національний відкуп українського народу, пов'язаний з пошуками скарбу Богдана Хмельницького.

Ідея –         втрата політичної свідомості, що призвело до втрати державності, до національного поневолення.

         – Яка побудова поеми?

І	ІІ	ІІІ
три душі в образі білих пташок	три ворони українська польська російська	три лірики сліпий кривий горбатий

                   Це прийом слоїстості характерний для фольклору.

в) слово «писхологам»

* Аналіз першої сцени містерії. Аналіз образів. Підтвердження текстом поеми

І душа	з повними відрами перейшла шлях, коли Богдан Хмельницький із старшиною їхав у Переяслав присягати Москві. Вродлива дівчина, улюблениця гетьмана.
ІІ душа	що «цареві московському «коня напоїла». Дівчина з Батурина. Її збезчестили москалі, вбили її родину
ІІІ душа	ще немовля, згрішила тим, що всміхнулася до цариці Катерини, лютої вовчиці, яка наказала підпалити козацьку святиню – монастир Межигірського Спаса. Дитина не знала. Але мати її повинна була знати. За гріх матері карається дитя.
	Чи я знала, ще сповита, Що тая цариця – Лютий ворог України, Головна вовчиця!...

–     Чому, розкопавши льох, пустять їх до раю?

(коли постане народ, визволить рідну землю і позбавить грішні душі страждань)

         – Що символізують душі?

І душа	ІІ душа	ІІІ душа
Україна після перемоги у Визвольній війні була віддана Росії. Автор засуджує українців, які свідомо піддалися і піддаються ворогові, тим самим передрікаючи на загибель цілий народ.	Засудження прислужництва. Образ України (збезчещена москалями)	Потяг підкоритися сильнішому Образ підкорення

* Аналіз другої сцени містерії

         – Які виникли у вас асоціації зі словом ворона?

         – Що символізують ворони?

                   (Темні прояви нації, яничарів, перевертнів, зрадників).

         – Чим хваляться ворони? Підтвердіть прикладами з твору.

         – Що то була за ухвала і кому?

                   (Втопити або отруїти нового борця Гонту (з близнюків) за волю України).

         – Що символізують близнюки?

(Кревний антагонізм: крім патріотів, українська земля народжувала та народжує зрадників і перевертнів)

* Аналіз третьої частини містерії

         – Чому саме лірники, а не кобзарі, бандуристи?

(Кобза і бандура були музичними інструментами козаків-лицарів. А ліра – інструмент старців, немічних, підупалих. Лірники – скалічене покоління, сліпе, німе, глухе до всього, що чинять в Україні московські окупанти)

         – Що знаходять москалики, розкопуючи льох?

         (Ні скарбів, ні «древностей», а лише кістки в кайданах та гниле корито. Москалі поводяться в Україні, як у себе вдома, брутально ставляться до українців, а ті, ставши моральними каліками (рабами), кидають рідний край напризволяще. Ганьба рабам, а окупантам вічне прокляття!)

Висновки

  Усяка послуга ворогові, навіть найменше сприяння, є смертельною.

  Москалі поводяться на Україні як у себе вдома, брутально ставляться до українців.

  Засудження приєднання України до Російської імперії.

  Обурення політикою Катерини, яка знищила Запорозьку Січ.

  Осуд запровадження кріпаччини.

  У трагічному змісті поеми на завершення дано промінь надії: москалі розкопали лише малий льох, а Великого «ще й не дошукались». Великий льох – самостійна держава.

  Автор поряд з осудженням висловлює думку про незворотність процесу становлення української державності. Більше того, закликає недругів не «сміятися» з України, бо прийде час її могутності й розквіту.

Учитель:   «Стоїть в селі Суботові…», за думкою більшості дослідників є епілогом «Великого льоху».

Читання епілогу

         – Яка головна думка?

(Осуд Богдана Хмельницького, бо він закопав «вбогу сироту Україну»)

         – Поет не раз відвідував район Суботова і змальовував церкву. Знав легенди, перекази, за якими в Суботівському льоху «позамикані права» гетьмана, відкривати які ще не настав час.

Слово «історикозавцям»

Довідка

Богдан Хмельницький (1595-1657) – гетьман України. Очолив Визвольну війну українського народу у 1648-1651 рр. Здобув перемогу під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. Після перемоги Зборівської битви 18 вересня 1649 р. укладений Зборівський мир під тиском татар. На початку 1651 р. у битві під Берестечком зазнає поразки через зраду кримського хана. 1651 р. – Білоцерківський договір.

8 січня 1654 р. Переяславська рада оформила союзницький договір, який трактувався царизмом як приєднання України до Росії.

Петро І порушив зобов’язання обороняти Україну від поляків, що було записано в угоді 1654  р. 28 жовтня 1708 р., коли Карл ХІІ, як ішов на Москву, завернув в Україну, Мазепа перейшов на бік шведів. Через кілька днів на столицю Батурин напав князь Меньшиков і вирізав усіх: 6 тис. людей.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

         –  Чи актуальна ця поема сьогодні?

–     Хто ж винен у втраті української державності?  

–     Що було для вас відомим, а що пізнали нового?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.     Прочитати «Сон» Т.Г.Шевченка

2.     Написати твір мініатюру на одну з тем:

«Вогонь Шевченкового слова»

«Україна як заручниця в імперській «тюрмі народів»